Щоб розв’язати цю проблему, з’ясуймо, що лякає дитину, чому вона не хоче йти до лікаря?
•
• Дитина розуміє, що їй можуть зробити боляче.
Дорослі вважають, що дитина занадто маленька, щоб пам’ятати, як відбувалась попередня зустріч із медиками. Але дитяча пам’ять дуже вибіркова і емоційна. Якщо малюк має спогади про уколи, щеплення та інші маніпуляції, то, навіть не усвідомлюючи того, чому йому страшно, боятиметься йти до лікаря сьогодні.
•
• Дитина бачить, що мама нервується.
Про тонкий емоційний зв’язок між мамою і дитиною розказано немало. Малюк дійсно дуже чутливо реагує на зміни батьківського і особливо маминого настрою. Він підсвідомо «включається», прочитуючи міміку улюбленого обличчя. І якщо батьківський вираз обличчя і голос передають тривогу, страх, то дитина неодмінно відчує це і теж буде стривоженою.
•
• Дитина не любить незвичної обстановки.
У лікарнях не завжди затишно. Швидше, навпаки. Крім того, там пахне медикаментами, засобами для санітарної обробки. Увесь медперсонал одягнений у строгий, однаковий одяг. Та й вид блискучих металевих інструментів, медичних приладів і крісел не додає відчуття комфорту ні дітям, ні батькам. Діти взагалі люблять усе звичне і домашнє. Вони ще не навчилися швидко і легко адаптуватися. Ось і виходить, що перебування в лікарні чи поліклініці викликає неприємні почуття.
Отже, ми з вами розуміємо причини дитячого страху перед візитом до лікаря і те, чому малюк так протестує, коли батьки ведуть його до лікаря. Тепер виробимо правильну стратегію, щоб не травмувати крихку дитячу психіку.
Що робити батькам
Знайдіть хорошого лікаря.
Знайдіть такого лікаря, котрий є не лише професіоналом своєї справи, але ще й умілим комунікатором. Важливо, щоб він не лякав дитину, а вмів правильно і м’яко спілкуватися з нею.
Не лякайте дитину.
Якщо уникнути походу до лікаря не виходить, поводьтеся правильно. Ніколи не залякуйте дитину лікарями («якщо погано поводитимешся, відведу до лікаря», «не вередуй, а то доведеться зробити тобі укол»). Усі ці залякування надовго залишаються в дитячій пам’яті, і потім вам буде складно відвести малюка до лікаря.
Не обманюйте дитину.
Якщо ви скажете, що «боляче не буде», що «немає нічого страшного», а потім дитина відчує щось неприємне, причому абсолютно несподівано для себе, це буде неправильно і дуже шкідливо для неї. Якщо ви розумієте, що боляче точно буде, то чесно скажіть про це малюкові.
Поясніть, куди і навіщо ви йдете.
Обов’язково поясніть дитині, навіщо треба йти до лікаря. Не треба думати, що малюк нічого не розуміє. Діти не люблять, коли їх кудись ведуть і при цьому нічого не пояснюють.
Додайте позитиву.
Закінчивши медичні справи, вирушайте до такого місця, де малюк зможе отримати приємні, позитивні враження. Наприклад, туди, куди він давно хотів — у цирк, кіно, парк розваг.
Візьміть улюблену іграшку.
Запропонуйте малюкові взяти із собою улюблену іграшку. Вона допоможе йому пережити стрес легше.
Сестра медична Світлана Стареправо
