Казкотерапія – це метод, що використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, розширенню свідомості, вдосконалення взаємодії з навколишнім світом. З її допомогою можна розвивати:
пам’ять;
мислення;
увагу;
творчі здібності;
зв’язне мовлення.
Психологи вказують на позитивний вплив методів казкотерапії на дитину:
казка допомагає краще пізнати оточуючий світ;
полегшує розуміння і висловлювання своїх почуттів.
Іноді маленькі діти просять читати одну і ту ж казку кожен день протягом 1-2 місяців. Не відмовляйте їм в цьому. Доведено, що багаторазове повторення такого ритуалу дітям важливо і необхідно. Це допомагає запам’ятати зроблені висновки, дає відчуття стабільності і порядку.
Казки мають вагоме значення у вихованні та розвитку дітей, виконуючи різні функції:
діагностичну;
прогностичну;
виховну;
коригувальну.
Залежно від того результату, який необхідно отримати, ставиться певна мета і вже після цього добираються казки, основні функції яких могли б допомогти в реалізації мети. У процесі казкотерапії використовують різні жанри та види казок. Серед жанрів можна визначити:
притчі;
байки;
легенди;
міфи;
билини;
казки.
Кожна казка є сукупністю структурних елементів, що допомагають здійснити основні функції казок і досягти поставленої мети. Поступово, проходячи з головним героєм усі етапи, дитина засвоює необхідні життєві цінності, вчиться долати труднощі та розв’язувати проблеми.
Отже, казка є доступною формою виховання. Варто пам’ятати, що майбутнє наших дітей — цілком у руках дорослих. Тільки завдяки дорослим та їхній активності діти засвоюють необхідні для них знання і набувають основних навичок.
Анна Крочак
