Ерготерапія (заняттєва терапія) – комплекс заходів спрямованих на відновлення повсякденної діяльності людини із урахуванням наявних фізичних обмежень.
Поняття «ерготерапія» з’явилось ще на початку ХХ століття, а перша школа з підготовки фахівців у цій галузі з’явилась у 1908 році в Чикаго. В Україні ерготерапія з’явилась на початку ХХІ століття, як окрема спеціальність «фізична терапія та ерготерапія» в Україні зареєстрована з 2015.
Ерготерапія є складовою лікувального процесу у людей із обмеженими можливостями, і направлена на відновлення та підтримку необхідних для повсякденного життя побутових навичок та дій, і сприяє не тільки відновленню рухової активності, але й адаптації людини до нормального життя, що допомагає їй досягти максимальної самостійності в побуті та стати більш соціально адаптованою.
Основними завданнями ерготерапії є:
1. Спонукання пацієнта до усвідомлених активних дій
2. Максимально можливе відновлення дрібної моторики, формування навичок самообслуговування
3. Підвищення інтелекту і зміцнення волі
4. Відновлення спілкування в соціумі, не дивлячись на обмежені можливості
5. Формування позитивного сприйняття, підвищення психологічного тонусу
Мета ерготерапії – дати можливість людині,яка має певні обмеження,стати незалежною і самостійною,брати участь у повсякденному житті.
Основним інструментом ерготерапевта є заняттєва активність. Тобто, ерготерапевт досягає поставленої мети, працюючи з людьми для розширення їх можливості брати участь в заняттях:
–
в яких вони хочуть,
–
в яких вони потребують,
–
або в яких вони очікують,що зможуть брати участь.
Сестра медична з ЛФК (ерготерапевт) Альона Плюник