Виховання дітей — процес непростий. Він потребує багато терпіння та витримки.
Часом батькам дуже важко не «зірватися» і не накричати на дитину. Але такий метод виховання лише негативно впливає на дитячу психіку і викликає у дітей агресію, скутість та невпевненість в собі.
Чому крик – це не вихід? І яких наслідків слід чекати?
Вам здається, що крик вирішить проблему зараз і завадить дитині робити помилки в майбутньому? Навпаки – це провокує погіршення поведінки в дитини. Щоб вплинути на погану поведінку вам доведеться кричати все більше. І це перетворюється на замкнене коло.
Коли ми починаємо кричати на свою дитину, її організм виробляє велику кількість гормону стресу, тіло стає напруженим, а думки блокуються.
Мозолисте тіло, яке з’єднує дві півкулі мозку, зменшується. Результатом цього є зменшення кровопостачання мозочка, зниження мозкової активності, погіршення пам’яті та уваги. Емоційна рівновага у дітей порушується.
Крик може змінити спосіб розвитку мозку вашої дитини. Це відбувається тому, що людина обробляє негативну інформацію швидше та ретельніше, ніж позитивну.
В одному з досліджень «Trusted Source» порівняли МРТ мозку людей, на яких в дитинстві кричали, та тих, кого не виховували криком. Вони виявили помітну фізичну різницю в частинах мозку, що відповідають за обробку звуків та мови.
Також дослідження виявило зв’язок між негативними переживаннями у дитинстві (зокрема емоційне насильcтво, словесні образи) та пізнішим розвитком
хронічних захворювань.
Як втриматися від крику?
Перед тим, як почати кричати на дитину, зупиніться і зробіть декілька глибоких вдихів. Якщо є можливість – вийдіть з кімнати та попийте води.
Проаналізуйте ситуацію, чи справді дитина погано себе поводить? Можливо ви самі погано себе почуваєте, незібрані та роздратовані.
Не вимагайте забагато від дитини! Вона не повинна бути такою, як Ви хочете! Вона взагалі нікому нічого не повинна.
Дитині потрібна лише любов і дитяче дитинство.
соціальний працівник Ірина Ситник