1. У своїх стосунках з дитиною дотримуйтесь «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона на це заслуговує.
2. Не застосовуйте фізичні покарання. Будуйте Ваші стосунки з дитиною на довірі, а не на страху.
3. Особливо важливий фізичний контакт з дитиною. У напруженій ситуації обійміть її, притисніть до себе, погладьте, заспокойте, скажіть лагідне слово.
4. Частіше говоріть «так», уникайте слів «ні», «не можна», «не чіпай», оскільки це для дитини, фактично, пустий звук.
5. Доручіть дитині частину домашніх справ, котрі необхідно виконувати щоденно (мити посуд, годувати собаку тощо),не виконуйте їх за неї.
6. Введіть знакову систему винагородження (можна кожний гарний вчинок позначати зірочкою, а за певну їх кількість нагороджувати іграшкою, солодощами).
7. Намагайтеся ставити перед нею завдання, які відповідають її можливостям.
8. Визначіть для дитини рамки поведінки – що можна, а чого не можна. Вседозволеність безперечно не принесе ніякої користі.
9 . Завдання повинні бути простими і конкретними («почисть зуби, а тепер одягайся», а не «збирайся до школи»). Демонстративна поведінка Вашої дитини – це її спосіб привернути Вашу увагу.
10. Проводьте з нею більше часу: грайте, навчайте, як правильно спілкуватися з іншими людьми, як поводити себе в громадських місцях, переходити вулицю та іншим соціальним навичкам.
11. Дотримуйтесь вдома чіткого розпорядку дня. Вживання їжі, прогулянки, ігри, відхід до сну повинні здійснюватися в один і той самий час.
12. Вдома необхідно створити створити власну територію, ідеально було б виділити їй окрему кімнату або частину її, для занять, ігор, усамітнення.
13. Уникайте по можливості великого скупчення людей. Перебування в магазинах, ринках тощо вкрай збуджують дитину.
14. Оберігайте дитину від перевтоми, оскільки вона призводить до зниження самоконтролю й зростання рухової активності. Обмежуйте час перебування перед телевізором і комп’ютером.
15. Слідкуйте за тим, щоб дитина висипалась. Недостача сну призводить до ще більшого погіршення уваги й самоконтролю і, як наслідок, до некерованої поведінки.
16. Розвивайте в неї усвідомлене гальмування, вчіть контролювати себе. Перед тим, як щось зробити, нехай порахує, від 1 до 10, а потім від 10 до 1.
17. Виховувайте в дитини інтерес до якого-небудь заняття. Задача батьків – знайти ті заняття, які б «удавались» дитині й підвищували її впевненість у собі. Проте не слід перевантажувати дитину заняттями в різних гуртках.
18. Пам’ятайте! Ваш спокій – найкращий приклад для дитини.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей від практичного психолога Ольги Понити:
Отже для початку варто спробувати прийняти особистість малюка. Намагатися любити його таким, який він є, та, не соромлячись, виявляти це почуття. Хоч би й за допомогою “Правила 8-ми обіймів”, що пропонує Олена Нікітіна:
“Обіймайте дитину. Не менш 8 разів на день. Щоб вона відчувала вашу любов, що вона вам потрібна.Для будь-якої дитини це важливо, особливо для гіперактивної. Тим більш, що обійми заспокоюють та знімають напругу”.
